подужай мене.
тобі на це вистачить сили
й хоч інші тебе про таке не просили
я знаю ти зможеш мене вгамувати
тобі лиш в обіймах моїх зимувати
у синіх очах віддзеркалення бачити
читати думки і усе передбачити
завжди огортати своїми словами
тепло дарувати і між руками
ховати мене від найдужчих морозів
завчасно стрічати із електровозів
і кожну хвилину любити безмежно
плекати серця, але так обережно
давати обіцянки, дивлячись в очі
а часом не спати до пізньої ночі
я знаю, тобі лиш таке може вдатись
ти вмієш так ніжно й магічно торкатись
зі мною ти будеш любити всі ранки
і теплі розмови, і тихі мовчанки
тобі віддаватиму більше, ніж маю
подужай мене.
ти це зможеш, я знаю.
Ірина Мороз
overpower me.
you is enough power
and even more of you is not asked
I know you can satisfy me
only you in my arms winter
in reflection blue eyes see
read minds and predict all
always wrap your own words
give warm between hands
hide me from the strongest frosts
advance greet this with electric
and infinitely loving every minute
nourish the heart, but cautiously
make promises, looking into the eyes
and sometimes stay awake late into the night
I know you can resort only a
so you know how to touch gently and magically
with me you will love all wounds
and warm conversation, silence and quiet
you eventually place more than I
prevail against me.
thou canst, I know.
Irina Moroz
