втомлений, витканий і недопитий без тебе день завжди спраглий, неситий без тебе ніч уже вкотре невиспана без тебе я надто довго – немислима час, наче голос, без тебе простуджений коли біжить так повільно - спаскуджений відстань між нами примножена снами грію любов я вином і листами гріюсь без тебе, тебе обіймаючи серцем і тілом, високо злітаючи… сніг, що без тебе наважиться впасти мені під ноги чи на повіки буде приречений швидко пропасти до сходу сонця, можливо, навіки.
Ірина Мороз
tired , woven and unfinished Day Without You always thirsty , insatiable without you night have once again nevyspana Without You I'm too long - unthinkable time as a voice without you prostudzhenyy When running so slow - spaskudzhenyy the distance between us multiplied dreams hriyu I love wine and leaves hriyus without you, hugging you heart and body, flying up high ... Snow that without you dare fall my feet or the eyelids will be doomed to quickly divide before sunrise, perhaps forever.