Я не знав, куди йти, Я не чув, я не бачив. Від стіни – до стіни, Але йшов я на вдачу. І я був, там де ти, Але знов й знов невчасно, Залишались сліди Нестійкі, невиразні..
Приспів: Ледве чути дзвін… Де він? Як же?.. Я ніколи не згинав колін!
Як незваний блукар Я з’являвся усюди, Але скрізь був пліткар – Словам вірують люди, І я вірив за двох, Я схилявся додолу, Непохитним свій крок Я не бачив ніколи.
I do not znav , Cudi Iti , I do not Chuv , I do not bachiv . Vid stіni - to stіni , Ale yshov I vdachu . I of I CCB , where de ti , Ale th znov znov nevchasno , Zalishalis slіdi Nestіykі , neviraznі ..
Prispіv : Ledwith chuti dzvіn ... De vіn ? Yak is it? .. I do not nіkoli zginav kolіn !
Yak uninvited blukar I z'yavlyavsya usyudi , Ale skrіz CCB plіtkar - According vіruyut people Of I for I vіriv dvoh , I skhilyavsya Dodolev , Nepohitnim svіy Krok I do not bachiv nіkoli .