Пригріло сонце,
Зазирнуло у віконце.
Розпустилися квіти
І біс в реберце.
Він сидів на першій парті
Він захоплювався нею
І крізь свої окуляри
Розглядав її форми.
Його звали Микола,
А вона – вчителька,
Його мрій богиня,
Його волі власниця.
А батьки його
Шаленіли як ніхто –
Її фото на стінах
У кімнаті у хлопчини.
А серце школяра
Так кохає міцно,
Так страждає гірко.
В нім лише ласка.
Та одного дня
Вона зазирнула в очі,
Що її так хочуть…
Хочуть бачити щодня.
Рипіли кондоми,
Знімались панталони.
Він кохав,
Вона дала.
В житті трапляються дива,
Коли ми не чекаємо,
Коли ми не знаємо
Чого не взяла нас земля.
Вона розпустила волосся,
Покинула поливати квіти
Вона накинулась на нього,
Коли із класу вийшли діти.
Рипіли кондоми,
Знімались панталони.
Він кохав,
Вона дала.