Смерека, суцільно смерека,
Чорний сніг напупонив тайгу.
Далеко, як до тебе далеко,
Чи до тебе колись я іще повернусь?
Далеко, як до тебе далеко,
Чи до тебе колись я іще повернусь?
Та вільний, я все-таки вільний,
До тебе я подумки лину.
До тебе я смерічкою плину, |
Я в Карпатах умру, хоч в Сибіру загину. | (2)
Доля - то наша неволя,
Готує нам участь одну:
Загинуть, як личить героям, |
Або вижить і встать знов на кровну борню. | (2)
Вагони, ідуть ешелони -
Етапи бісової кари.
Та жалю ні краплини немає, |
Волю не здобули, та ми ще не програли. | (2)
Почекайте! Вороги, почекайте!
Буде буря! Буде вогінь і грім!
Вставайте! Сильні духом вставайте! |
Буде пімста страшна, будем бить ворогів! | (2)