Проводжу по стіні постійні очі в русі,
Ближче до землі і далі від ілюзій,
Тепер терпи мої безглузді жарти,
Мов загубив себе, давай складати карти
Скель...
Проводжу у вікні пальто і довгі шалі,
Легкі дощі і аромат миґдалю,
Знайомі вечори і треба повертатись,
Бо загубив тебе, давай шукати між
Пустель...
Виводжу у повітрі кола і квадрати,
Зроблю гучніше звук, коли всі будуть спати,
Нехай шумить, неначе ти навпроти,
Місто у вікні, а я давно не проти
Скель...