Для кого ти втрачаєш час?
Для кого залишаєш ці міста без назв?
Короткий шлях - проти хвиль,
Хто справді любить море, не змиває сіль,
Ти чуєш їхні голоси звідусіль.
Сьогодні дім - твоє пальто
На задньому сидінні чужого авто
Вдихаєш дим, ковтаєш біль,
В відчинене вікно летить холодний пил
На запахи брудних але гарячих тіл.
Нам не треба іти далеко,
Кожного донесе свій вітер,
Ми складемо з великих літер
Нові імена цього світу.
Ти робиш вдих, ти робиш крок
Вся музика звучить немовби монолог
Німі книжки, німі мости,
Шукаєш хоч когось із ким була на ти
Хто любить море, не заходить у порти.
Нам не треба іти далеко,
Кожного донесе свій вітер,
Ми складемо з великих літер
Нові імена цього світу, нові імена для нас.
Нам не треба іти далеко,
Кожного донесе свій вітер,
Ми складемо з великих літер
Нові імена цього світу, нові імена для нас.
Ти не спиш, ховаєшся до ранку, розсипаєшся в малюнках на папері,
Та твої замки з одностороннім рухом - як зайдеш, вже не закриєш двері.
Ти відчуєш запах океанів, ти згадаєш присмак небезпеки,
Чуєш кроки у своїй вітальні? Нам не треба іти.
Нам не треба іти далеко.
Нам не треба іти далеко.
Нам не треба іти далеко.
Нам не треба іти Для кого ты теряешь время?
Для кого оставляешь эти города без названий?
Короткий путь - против волн,
Кто действительно любит, не смывает соль,
Ты слышишь их голоса отовсюду.
Сегодня дом - твой пальто
На заднем сиденье чужого авто
Вдыхаешь дым, глотаешь боль,
В открытое окно летит холодный пыль
На запахи грязных но горячих тел.
Нам не нужно идти далеко,
Каждый донесет свой ветер,
Мы составим из заглавных букв
Новые имена этого мира.
Ты делаешь вдох, ты делаешь шаг
Вся музыка звучит словно монолог
Немые книги, немые мосты,
Ищешь хоть кого-то из кем была на ты
Кто любит, не зайдет во порты.
Нам не нужно идти далеко,
Каждый донесет свой ветер,
Мы составим из заглавных букв
Новые имена этого мира, новые имена для нас.
Нам не нужно идти далеко,
Каждый донесет свой ветер,
Мы составим из заглавных букв
Новые имена этого мира, новые имена для нас.
Ты не спишь, прячешься до утра, розсипаешся в рисунках на бумаге,
И твои замки с односторонним движением - как зайдешь, уже не закроешь дверь.
Ты почувствуешь запах океанов, ты вспомнишь привкус опасности,
Слышишь шаги в своей гостиной? Нам не надо идти.
Нам не нужно идти далеко.
Нам не нужно идти далеко.
Нам не нужно идти далеко.
Нам не надо идти Смотрите также: | |
