Там десь у пам`яті твоє обличчя, сміх
Як жаль, що при житті себе знайти не зміг.
Нажаль не розпізнав у сірості життя
Погляд кольору трав і щирість мов у дитя
І неможливо забути наші нічні розмови
Не знаю як мені бути, я мов у центрі змови:
Твій погляд, твої очі, дотики твоїх долонь
Не дають спокою серцю, а розум кричить «охолонь!»
Безсонні ночі, тепла кава
Шепочеш тихо і ласкаво
Що тобі нічого втрачати
«Ходім схід сонця зустрічати»
А я не знаю, що робити
Я так боюсь тебе згубити
І мов магніт твої вуста
Яка ж ти в мене не проста…
Ти любиш гуляти босоніж по літу
В волосся вплітати польові квітки
А я сьогодні уночі кудись поїду
І про нас у місті розповзуться плітки…
Пробач якщо образив, якщо розчарував
Пробач, що не одразу в тебе себе впізнав
Не знаю як я це виношу
Навіщо ми не разом?
Я більше так не можу…
Безсонні ночі, тепла кава
Шепочеш тихо і ласкаво
Що тобі нічого втрачати
«Ходім схід сонця зустрічати»
А я не знаю, що робити
Я так боюсь тебе згубити
І мов магніт твої вуста
Яка ж ти в мене не проста…
Там десь у пам`яті твоє обличчя, сміх
Як жаль, що при житті себе знайти не зміг.
Нажаль не розпізнав у сірості життя
Погляд кольору трав і щирість мов у дитя
Нажаль я не розгледів у твоїй простоті
Ту неповторну леді у моєму житті.
І ми були знайомі не так давно
Але шукати щось інше – не хочу й не дано…
