Текст песни 11 - Зустріч між світами

І вірила, й чекала, і любила:
Хіба це час? Ні, ні, я зачекаю!
Нехай мені хоч обрізають крила,
Бо я надію в серденьку плекаю.

Я тут - ти там; я близько - а ти далі,
Та скоро буде наше рандеву:
На вулиці чи в оркестровій залі,
Я все одно свій голосок зірву

Від радості, що ти тепер зі мною
Хоч на хвилинку. Але кожна мить,
Що навіть не назвеш мене сестрою,
Бо дуже непомітно пролетить.

О, брате мій, ти все ще так далеко,
А в голові про далечінь думки:
У мене холод, а у тебе - спека...
Та скоро знову стане навпаки.

До тебе я лише у снах прилину
І тихо передам свого листа,
І, як на ту живу морську перлину,
Поглянеш, що сказала там сестра.

Розгорнеш тихо крихітний пакунок
І тіло затремтить, забракне слова...
Знайшов в листі найліпший подарунок:
"Чекаю, брате. Я жива й здорова".