Ono nase sto nekad bejase
nikada vise kao nekad
i vise nista nisam tebi ja
kada hladno rekla si mi ne
tad k o da si me ubila
ti nikad neces znati gde se krijem ja
i gde je nasa ljubav nestala
al cuces ovu pesme
da te seti na nas
zali draga i ja cu zaliti
stegni srce, nemoj plakati
pamti draga i ja cu pamtiti
ono nase nekad sto bejase
kada sklopim oci secam se
zive ograde i stare kapije
tu su mi grudi palile
usne ti zrele maline
ti vise ne znas gde se sada krijem ja
i gde je nasa ljubav nestala
al cuces ovu pesmu
da te seti na nas...
Те наше, що колись було
Ніколи більше [не буде], як колись
Для тебе я більше ніхто
Коли ти холодно сказала мені: Ні
Тоді ти мене наче убила
Ти ніколи не знатимеш, де зараз криюся я
і куди зникло наше кохання
але почуєш цю пісню,
яка нагадає тобі про нас
Жалій, кохана, і я буду жаліти
скріпи серце, не плач
Пам'ятай, кохана, і я буду пам'ятати
Те наше, що було колись
Коли замружу очі, згадую
живі загорожі і старі ворота
там мені груди обпекли
Твої уста малинові (дослівно: зрілої малини)
Ти ніколи не знатимеш, де зараз криюся я
і куди зникло наше кохання
але почуєш цю пісню,
яка нагадає тобі про нас
