кожен вечір засинати з твоїм образом і прокидатись так само
згадувати в молитві тебе, сім'ю і тих, що поряд
мріяти про те, що нам долею буде дАно.
чи не данО. Однак, коли нема тебе, то не існує іншого горя.
мені ж занадто часто сняться дивні сни
де я лечу до сонця, знаючи відсутність крил.
і раптом, шалена моя мріє, прости!
я падаю до кам'яних холодних брил.
а ти не бійся! Я не живу у своїх снах
я тільки вчусь літати.
може колись зберусь, вийду на дах -
буду блідими руками, як птах крильми звивати.
може колись зберусь, візьму твоє крило
довірюсь долі, якщо вона існує
й полетимо разом до сонця, щоб спекло
всі сумніви, що я собі дарую.|YG
червень, 8-9
|2013|