Просто сам відчуваєш що ти в ямі
Настрій на мінусі рахуєш дні
До фіналу або антракту спектаклю
Життя театр а ми тут актори всі
І сам вибрав свою роль і не подумав
І вже змінити її шанси нульові
Тепер карати себе пізно напевно
Вчинки докажуть хто прав а хто в брехні
Нема чого випускати монстрів на волю
Це не оцінить ніхто повірте мені
Коли одним тупим боягузливим вчинком
Ти перекреслив десяток хороших своїх
Коли віра була а тепер нема
Ти залишаєшся на дні свого плей листа
Шукаєш правди а її нема
Нічого взагалі і гнила душа
Змінив би швидко але тепер пізно
Та й оправдання шукати вже гидко
Актор втомився антракт настав чисто
У кожного є вчинки за які тобі встидно