Завтра прийде до кімнати,
Твої друзі, не багато...
Вип'єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри,
Скаже хтось: "Життя прекрасне!"
Так життя прекрасне, а вона...
А вона, а вона, сидітиме сумна.
Буде пити, не п'яніти.
Від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь.
Та хіба зуміє голос, подолати цю печаль.
_________________________________________
Так у світі повелося - я люблю її волосся!
Я люблю її тонкі вуста...
Та невдовзі прийде осінь.
Ми усі розбіжимося.
По-русифікованим містам.
"
Лиш вона, лиш вона, сидітиме сумна.
Буде пити, не п'яніти.
Від дешевого вина.
Моя дівчинко, печальна.
Моя доле золота.
Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!"
_________________________________________
Так у світі повелося - я люблю її волосся!
Я люблю її тонкі вуста...
Та невдовзі прийде осінь.
Ми усі розбіжимося.
По-русифікованим містам.
Лиш вона, лиш вона, сидітиме сумна.
Буде пити, не п'яніти.
Від дешевого вина.
Моя дівчинко, печальна.
Моя доле золота!
Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!"
Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!"
Я продовжую кричати: "Ніч безмежна і пуста!"
__________________________________________
