На моїй планеті люди-привиди
І серед них я в ролі Каспера
Бо я не намагаюсь когось скривдити
Вже бачив музу, і в темноті втікла кудись якраз вона
Щирість в наші часи наче фантом
Відчай не раз в'язав мене залізним бантом
Життя ніби програма, ніби матриця, бо в найпотрібніший момент воно вкриває фартом
Я не біжу туди, де буду лишнім
Бо вже не перший раз впаду стрімко до низу там
Для долі залишуся найшикарнішим колишнім
Бо навіть їй всього себе ніколи не віддам
Я знаю межу, де чужі ставали нашими
Де брудні суки виявлялися монашками
Я мав до кого пригорнутись коли був в пизді, і саме завдяки їм зараз я живий