Що то була за верба,
що без кореня зросла,
Що то була за вдова
сім год без мужа жила
Сім год без мужа жила
В сад гуляті ходила
По садочку гуляла
Охвіцера любила
Приспів:
Холодна водиця
Глибока криниця
Серце розбито
Не може любити.
I I
Охвіцера любила
ота вдова молода
Породила два сина
І Ванюшу й Василя
В шовковеє сповила
Білим плаття завила
В тихий Дунай понесла
Та й на воду пустила
Ой, ти Дунай, ти Дунай,
Моїх діток колихай
Ти, зельонєнькій комиш,
Нагодуй і поколиш
Ти, зелена лепеха,
Давай дітям молока
Годуй моїх діточок
До двадцяти годочок
Приспів.
I I I
Й у двадцятому году
Пішла вдова по воду
Стала воду набирать,
Став кораблік випливать
А на тому кораблі
два матроси молоді
Ой, ти вдово молода,
чи підеш ти за нас два
Який тепер світ настав,
Що син матір не впізнав
Та й із нею шлюб узяв