В нас Новий рік, а десь гримить гроза.
Стріляють там, мов сніг, летять снарядии.
А на очах бринить німа сльоза,
А мати шепче: "Де ж мої солдати?"
Вона і в день, і в ніч біля вікна
Молитву шепче, виглядає сина.
Укрила її коси сивина.
Не спить вона, бо стогне Україна.
Всім звісточка із фронту прилетить
І тільки їй нічого не приходить.
Душа її від туги защемить,
А тіло вже від болю зводить.
Вже рік минув, двір листям замело.
Вернувсь... Іде... До рідного порогу.
Матуся не виглядує в вікно,
Її душа тепер належить Богу.
Не дочекалась лебедя вона,
Засохла й вишня біля її хати.
Хай буде прокляти ота війна,
Через яку померла тая мати...
We have a new year, and somewhere thunder roar.
Shoot it as snow, fly snaryadyy.
And in front piped silent tear,
Shepche mother: "Where are my soldiers?"
She and a day and night at the window
Prayer shepche looks son.
Ukryla her gray braids.
Sleeps she moans for Ukraine.
Everyone from the front fly zvistochka
Only she was not coming.
Her soul boredom zaschemyt,
A body is in pain reduces.
A year has passed, the court leaves covered with snow.
There is ... ... returned to his native threshold.
Mum did not vyhlyaduye the window
Her soul now belongs to God.
Swan did not wait for it,
And dried cherries at her house.
Let him be accursed OTA war
Because you have died melting ...
