Вона вузька и в цю пекельну сушу,
Через каміння й терня пролягла,
Веде мене щоб розмочив я душу,
До чистого й живого джерела.
ПРИСПІВ:
По цій стежині, що не зна упину,
Веде мене як багатьох вела,
Аби коли зігнувшись на коліна,
Я пив і пив з живого джерела.
І не боюсь що сили свої трачу,
До крові тіло зранене давно
Що десь колись від болю я заплачу,
Та долі буду вдячний все одно.
ПРИСПІВ:
Ні темна ніч і ні густі тумани,
Її не приховають під крилом,
Вона як сонця промінь без обману,
Мені дорує світло і тепло...