Я себе не зупиню.
Серед барв яскравих я тону.
У тобі я бачу ту одну.мою
Те не те як я хотів.
Лоба морщу в темноті.
Ти яскравий вогняний фітіль, серед нікчемних днів моїх.
Так треба мені сказати тут, сказати тут, що я.
Бо ти мій надійний азимут, мій азимут і я.
Хай птиці пірнають в далину, але я з ними не піду.
Повір я буду тільки тут.
Ти знаєш вже напамять усі мої афоризми.
Та наче з призми я кожен день буваю різним.
БУваю киснем, буваю газом вуглекислим.
Але ніколи не буду здобним, або чимось пісним.
Ти пишеш монологи, я лише пишу добраніч.
Я граю баскетбол, у всьому іншому я каліч.
Не кажеш НОГИ, а кажеш дуже ніжно ніжки.
Впадаєш в паніку від наглої моєї відрижки.
ТИ наче гумка, я наче вулкан.
Ти наче булка, я наче пармезан.
І це не жарти, я взагалі серйозний пацик.
Немов декан, або бритоголовий нацик.
Де кволі пальці вистукують надалі висновок.
Я своїм висловом, почав з тобою цей рядок.
Тому тримай квиток, ласкаво прошу у мій світ.
Бо не весна, розтопила цей зимовий лід
I can not stop myself.
Amid the bright colors I tone.
In you I see that odnu.moyu
That is not what I wanted.
Forehead wrinkles in the dark.
You're a bright fiery wicks, of my useless days.
So I must say here, say here I am.
For you, my reliable azimuth, azimuth and my myself.
Let the birds dive in the distance, but I will not go with them.
Believe me I would be here.
You already know by heart all my aphorisms.
And though the prism of every day I am different.
There are oxygen, carbon dioxide am.
But never be fancy or something songs.
You write monologues, I just write good night.
I play basketball, the rest I crippling.
Do not say legs, and say very pale legs.
Flows into the panic of my unexpected regurgitation.
YOU like gum, I like a volcano.
You roll like, I like cheese.
This is not a joke, I do Patsykiv serious.
Like Dean, or skinheads natsyk.
Where feeble fingers vystukuyut future output.
I'm your expression, you started with this line.
So keep your ticket, Welcome to my world.
For not spring melted the ice this winter
