Текст песни Декаданс - Людина

Людина тулилась до дерева
казала йому – живи!
Вона й собі це наміряла
та де ж ділись теплі вогні?
Людина прийшла до каменя
просила його – зігрій!
Вона повсякденно марила
що щастя скорочує біль
Людина до моря плакала
вмовляла його – візьми!
Вона торгувала спрагою
натомість купуючи сни
Людина питала у сонечка
чи темрява має лице
Вона сподівалась… Божечку!
Вона малювала кільце
Людина ставала людиною
ховала себе в собі
Вона вважала обіймами
вбивче стискання орбіт