Ти повертайся і буду вдома я
Поставлю чай і платівку Моцарта
Тобі під ноги впаду від втоми я
Хай чорна зірка у небі млоститься
Нехай же млоститься, нехай питається
Чому прийшла ти така невінчана
Чому надломана, чому не каєшся
Не хочеш втіх, не кричиш у відчаї
А ти кажи що усе ще вільна ти
Усе ще ніжна і прагнеш вічності
Щоб надто легко все це придумати
Щоб надто легко про це посвідчити
А я скажу що давно померла ти
І спочиваєш давно на цвинтарі
Давно усе лікарі подтвердили
Веселі подружки сльози витерли
Ти повертайся і буду вдома я
Поставлю чай і платівку Моцарта
Тобі під ноги впаду від втоми я
Хай чорна зірка у небі млоститься
А ти засни і прости, щасливице
Оцю печаль безнадійно хворого
Дивлюсь на тебе, і місяць дивиться
У нього зовсім не має сорому!!!!!!
Ты возвращайся и буду дома я
Поставлю чай и пластинку Моцарта
Тебе под ноги упаду от усталости я
Пусть черная звезда в небе млоститься
Да млоститься, пусть спрашивает
Почему ты пришла такая невенчанная
Почему надломана, почему не каешься
Не хочешь утех, не кричишь в отчаянии
А ты говори что все еще свободна ты
Все еще нежная и стремишься вечности
Чтобы слишком легко все это придумать
Чтобы слишком легко об этом удостоверить
А я скажу что давно умерла ты
И почиваеши давно на кладбище
Давно все врачи подтвердилы
Веселые подружки слезы вытерли
Ты возвращайся и буду дома я
Поставлю чай и пластинку Моцарта
Тебе под ноги упаду от усталости я
Пусть черная звезда в небе млоститься
А ты усни и прости, счастливица
Эту печаль безнадежно больного
Смотрю на тебя и месяц смотрит
У него совсем нет стыда !!!!!!