Залишаючи натхнення, Відчуваючи свій біль, Як завжди моє кохання, Що готове до страждання Відкидаєш вдалечінь.
І не знаю, що робити, Як проводити всі дні, Може їй насолодити, Бо не хочу біль зробити. Так не хочеться, повір. Так не хочеться, але ти повір.
Роки летять як мить, І нічого вже не скрить, Коли і як і що було, Уже все вітром замело. Серце моє пломенить.
Оставляя вдохновения , Чувствуя свою боль , Как всегда моя любовь , Что готово к страданию Отвергаешь вдаль .
И не знаю, что делать , Как проводить все дни , Может ей насладить , Потому что не хочу боль сделать. Так не хочется, поверь . Так не хочется, но ты поверь .
Годы летят как миг , И ничего уже не скрыть , Когда и как и было , Уже все ветром занесло . Сердце мое пламенем .