Коли один остався,
Проти цілого всесвіту.
Усі надії і мрії,
Розбились об скелі.
Нікому ти не побажаєш,
Те що пережив,
Але підводишся ти,
І йдеш до мети.
Крізь розбите скло,
Заливає дощ.
Крізь розбите серце,
Витікає кров.
Найбільш вразливі місця,
Помічають усі.
Ти наче в прірву,
Зірвався і летиш.
Спитай навіщо, як, коли,
А я і сам не знаю.
Сидиш один біля вікна,
Тебе ніхто не помічає.
Крізь розбите скло,
Заливає дощ.
Крізь розбите серце,
Витікає кров.
Як би було можливо,
Змінити все життя.
Ти все одно б прожив
Його так, а не інакше.
І весь цей біль ти стерпів,
Знову і знов.
І розбився ще раз,
І порізався знов.
Крізь розбите скло,
Заливає дощ.
Крізь розбите серце,
Витікає кров.