Я цілий день тебе не бачила.
Холодний день, а я вся сталася гаряча, як зоря.
Але не сяяла.
Була біда, а стала музика.
Плела вінок, ходила в гості.
Я не дійшла.
Здається, зникла на межі твоїх думок,
Твоєї далечі.
А ти не плач. А ти не плач,
Бо я ж не плачу.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.
Ніхто не чув, як я співала.
Ніхто не чув. Моя душа іще не знала,
Що ти є, а вже любила.
І то вона – не я, тобі відкрила.
І цілий день все чула пташечка.
Моя одна. Я так ніколи не співала для людей
Своїх мінорів.
Моя одна, я цілий день
Просила волі.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.
I have the whole day you have not seen.
Cold day, and I'm all there was hot like a star.
But not shining.
There was trouble, as was the music.
Woven wreath went to visit.
I never took place.
It seems, disappeared on the edge of your thoughts,
Your distance.
And you do not cry. And you do not cry,
Because I'm not crying.
And you can not know how I love you.
You go to bed and I can not breathe
By morning to morning until dawn
I myself. As the month without a star.
No one heard me singing.
No one heard. My soul is not yet known,
What do you have and are loved.
And it is - not me, you opened.
And all day all heard chuck.
My one. So I never sang for the people
His minor.
My one, I whole day
Asked liberty.
And you can not know how I love you.
You go to bed and I can not breathe
By morning to morning until dawn
I myself. As the month without a star.
