Знову і знову, знову і знову
Не правда.
Знаю, чудово я знаю,
Тебе не змінити.
Завтра сама я собі
Визначаю на карті.
Може це крок у майбутнє,
А може вже титри.
Сама тебе намріяла,
Сама тепер забуваю.
Боже, вільна божевельна!
Я нарешті вільна від твоїх очей!
Залишаю місто,
В ньому стало тісно дихати серед ночей.
Ні, ти не знав, ще не знав,
Що я вже здогадалась.
Милий, я бачила наше сьогодні
У вчора.
Ти обіцяв все змінити –
Мабуть не вдалось.
Що ж, залишаю театр
Одного актора.
Де я сама тебе намріяла,
Сама тепер забуваю.
Боже, вільна божевельна!
Я нарешті вільна від твоїх очей!
Залишаю місто,
В ньому стало тісно дихати серед ночей.