Повільно їду по донецькому шосе
Минуло місто Павлоград
Заводи, шахти, донецько-вугільний басейн
Дорога в пекло, говорять.
Мій друг живе у місті Краматорьску
Він на заводі винятковий сталевар
Не п’є не курить, носить гарну вишиванку
І вболіває за «Шахтар»
Донецький край суворий і містичний
Мій байк туди мене несе
Він не радянський і не комуністичний
Індустріальний, от і все
Я розвертаюсь в протилежний бік країни
На захід їду, де Бандера і УПА
У кожній хаті причаївся іржавий шмайсер
І русофобство розквіта
Нехай говорять, дурні завжди щось говорять
А Львів стоїть, як сотні років тут стояв
Казати погане може хворий або злодій
Або у Львові не бував
Галицький край суворий і містичний
Мій байк туди мене несе
Він не фашистський, він не злий і не цинічний
Він непокірний, от і все
Нарешті Крим, моря Чорного - перлина
Комусь відпустка, а для когось рідний дім
Тут росіяни, українці і татари
І сонця вистачало всім
Я не герой і лізу першим в бійку
Але свого я нікому не віддам
Багато чули ми про братні народи
Вже знаєм вартість цим словам
Таврійський край суворий і містичний
Мій байк туди мене несе
Він не російський, не турецький ані грецький
Він український, от і все
Доволі штампів і брудних обвинувачень
Я скрізь буваю, де мій байк мене несе
Скрізь гарні люди, від Франківська до Луганська
Це Україна – от і все
