Автор: Таня Левчук
Люблю вночі дивитись у вікно,
Спостерігати за яскравими зірками.
Ще ні одного разу не було,
Щоб я не залишалась зі своїми думками
Наодинці.
Слухаю The Smiths, дивлюсь вдалечінь
І просто радію завтрашньому дню.
Десь далеко пронеслася тінь
Та ось вона зникла; я знову
Наодинці.
Вночі ми справжні, такими нас ніхто не знає.
То чи готові ми до сприйняття одне одного?
Ми боїмося повітря холодного,
Що зветься реальністю.
Наші думки, то зірки,
Які ми не можемо зібрати в сузір'я.
Ми поступово падаємо в прірву забуття.
В тій прірві ми не матимем життя.
Багато хто цього боїться
Та рано чи пізно це настане
Всіх пам'ятати перестануть.
Всі залишаться в спокої,
Наодинці.
Люблю вночі дивитись у вікно,
Спостерігати за яскравими зірками.
Ще ні одного разу не було,
Щоб я не залишалась зі своїми думками
Наодинці.