Так близько і разом з тим далеко дуже,
Один одному далеко не байдужі,
Душить пустота слів, майже на грані війни,
До моїх снів, більше не приходь не смій.
Крики до ночі, нерви потріпали пси,
Ніби спокійний та веду себе як псих,
Знайду спокій в ліхтарях у просторах ночі,
паралельні прямі та лише дві точки.
Стільки раз втікали від важких турбот,
І поверталися до них, тріод і діод,
Скільки раз хотіли забути це все,
Комусь горюче, комусь Гліцисед.
Закінчим слово матом, потім підем спати,
В серце луплять гради ядерним зарядом,
На ранок біль мине, все буде новому,
Коли ж весна прийде? Ми в полоні холоду.
Прошу, подаруй мені спокій і мир,
Чому? Не уникнути лютих нам війн,
Просто дай мені руку, розправ свої крила,
І так легко у вись полетіли.
А я дивився, як мрія відлітає в даль,
Стали слабкі слова, що ковали сталь,
І грані відтепер тонкіші за кришталь,
Цей бронепоїзд не спинити вже нажаль.
Тебе шукаю в словах кожної ліричної пісні,
В пустих кімнатах, в різних вікнах, у звуках міста,
І лиш твій образ, як примара, ходить за мною,
І розумію, як я сильно у тобі втонув.
Усе вже зроблено, та все ж міняється,
Любов у тест режимі часто прогинається,
Та я все вірний, я все вірю щиро в нас,
Можливо ще настане, колись новий час.
Тисячі пострілів у серце, зупинись!
Зійшла з під ніг земля, падаю вниз,
Ти просто дай мені руку, розправ свої крила,
І так легко у вись полетіли.
So close and yet far away,
Not indifferent to each other,
Suppresses the emptiness of words, almost on the verge of war,
To my dreams, do not come again do not dare.
Screams till night, nerves hit the dogs,
As if calm and behaving like a lunatic,
I will find peace in the lanterns in the expanses of night,
parallel lines and only two points.
So many times have run away from heavy worries,
And returned to them, triode and diode,
How many times did they want to forget all this,
Someone flammable, someone Glicised.
Let's finish the word with a mat, then go to bed,
Hail beats in the heart with a nuclear charge,
In the morning the pain will pass, everything will be new,
When will spring come? We are trapped in the cold.
Please give me peace and quiet,
Why? Do not avoid fierce wars,
Just give me your hand, spread your wings,
And they flew so high.
And I watched the dream fly away,
There were weak words that forged steel,
And the faces are now thinner than crystal,
Unfortunately, this armored train will not stop.
I look for you in the words of every lyrical song,
In empty rooms, in different windows, in the sounds of the city,
And only your image, like a ghost, follows me,
And I understand how much I drowned in you.
Everything is already done, but still changing,
Love in test mode often bends,
Yes, I'm still faithful, I still sincerely believe in us,
Maybe there will be a new time.
Thousands of shots to the heart, stop!
The earth has risen from under my feet, I fall down,
You just give me your hand, spread your wings,
And they flew so high. | |
