Astalavista baby
чому боїшся ти мене нічого я не зроблю.
хоча напевно я тобі цього ніяк не скажу.
чому таке повинне бути нудним наше життя?
оце не знаю я,
тебе питаю я!
куди дивитись, це безглуздо, нащо робити це???
ти не казав що все так буде, буде мокрим лице.
тепер повинні залишити все облишити це.
бажання?! ні, нема!
яка ж я втомлена!
тепер іде мій потяг крізь всі ліса,
чому тікаю знов я?
чому така я слабка?
бо є тепер самотня моя душа,
завжди боялася я,
що скажеш гучно мені- astalavista baby( 2)
куди ти їдеш тепер напевно є цікавим мені.
бо я чужа для тебе я завжди Стояла в тіні.
як бачиш залишилось все на місці як і було:
мені усе одно, тобі усе рівно!!!
я відчуваю поштовх сильний він іде із-під ніг.
локомотив рушає в даль мій потяг рушив - я ні.
чому ж галопом як дурепа я женуся за ним???
не розумію я, забула речі там...