Ти кожен день бачиш на вулицях міста
Обличчя малих безпритульних дітей.
У них нема дому, немає що їсти,
Нажебрані гроші вони витрачають на клей.
Пр.: Поглянь в їх очі:
Ці діти не знали батьківського тепла,
Один на один з навколишнім світом
Залишила їх доля сама
Їм не допоможуть ні батько, ні мати –
Давно вже вони не бачили їх.
Суспільству й державі на них наплювати,
Залишені вони лиш на себе самих.
Пр.: Поглянь в їх очі:
Ці діти не знали батьківського тепла,
Один на один з навколишнім світом
Залишила їх доля сама.
Яке на дітей цих майбутнє чекає?
З народження їх било життя.
В когось є дитинство, а в когось немає –
Змалку приречені на забуття.