Винними парами сигаретними хмарами
Перенаповнене буття
Десь пропадає у безвість зникає
Левова частка мого життя
Наче пропащі ми, може ледащі ми
Нове покоління і нове життя
Знову лікерами, п'яними нервами
Перенасичене буття
І нас не забудуть але не згадають
Ми сіра маса ми гумус поколінь
Нам скажуть ми бидло але не вгадають
Що серце наше досі нетлінне
Приспів.
21 вік...
Ми оминули рубіж століття
21 вік...
Ми пропащого часу діти
21 вік...
ми кінець приблизили світу
21 вік
Хай на могилу квіти
а не лише терен нам принесуть
Мажорні історії, дівчата фурії
І пиво неначе Стікс тече
Хаосу теорії і консерваторії
нам наша байдужість кине в лице
І пишуться літери, бо досі ще діти ми
Не більше й не менше у двох віках
Та хто нас виховував, що зросли ледащими
Чому нас картають, за наше життя
Минуле не витягнем, і калини кетяги
У вікна лиш стукають дарма
Комп'ютерні генії, чекають на звитяги
Чекають на лицарство, а його все нема
Приспів.
Вкрадені смайли, інтернет файли
І сонце в кутку робочого стола
І сотні сторінок дві тисячі стайлів
Тут і любові напевно нема..
Тисячі тисяч мільярди мільярдів
Очей що слідкують за нами із темряви
Та все ще однаково, і досі гітару
Хтось бере в руки і струну торка впевнено
Бабусі шепочуться, сенси втрачаються
"Он де пішла прастітутка крашена"
Люди міняються і не міняються..
Все це життя ми усі у прострації
Приспів.
Нас критикують... Ми втрачений натовп
Ми не такі як були вони..
Наше життя перевповнене блядством?
Тут хоч не хоч але станеш сумним
Бачать лиш темряву ,кажуть так впевнено
Про те що ми згубимо весь цей світ
Я відповім згубим те що залишилось..
Спасибі всім тим хто до нас тут жив
ми ті хто ми є. хтось п'є, хтось не п'є
крізь тихий дурман минулих століть
Ми всі залишимось не помилившись лиш
Тими хто вб'є чи врятує світ
