Я "люблю" напишу на паперi
I сховаю листочок у чаci.
Ще поставлю замки на всi дверi
I довiру залишу в запасi.
"I для чого така обережнiсть?",-
Запитаєш мене ненароком..
"А ти чув про дiагноз - залежнiсть?
Ним хворiють слабкi piк за роком!"
Ти обiймеш, помовчиш з хвилинку
I розкажеш про все так зухвало.
На останок промовиш: "Дитинко,
Ти - наркотик, тебе завжди мало.
Ти - моя безкiнечна залежнiсть,
А всi днi, що без тебе то - мука
I пробач вже за необережнicть -
Нетерпима з тобою розлука.
Безтурботньо i щиро надiйся!
Вip, що в серцi любов не остання
I на зустрiч життю посмiхнися,
Вiдкрий душу, хай ввiйде кохання!"