Приспів: Човен мій!.. Воля! Човен мій!.. Доля! Човен мій!.. Воля! (весь куплет - 2) Мій човен висока хвиля кидає, Вітер рве і все ламає, Мої вуста шепочуть: "Не треба", В молитві здіймаю руки до неба. Я сам серед хмар грозових, Мій човен у вихорі шквалів сліпих, Від холоду зводить руки, У небі чайки - моря круки. Відчай у серце крадеться, Точить мужність, мужність рветься, Вуста печуть від солі, Так обоє ниють від болі. До чого плач, скигління, Помилуй, Боже, дай прозріння, Човен виведи на тиху воду І втихомир негоду. Приспів Знову сон мені цей сниться, Ніби я бездомна чайка-птиця, Пошли мені тишу, о щастя зоре, Та мариться вітер і море. Доле моя, мій човен самотній, Десятки очей і сотні, Кидають мене у моря безодню, Але я сильніший сьогодні. Приспів Я не буду назавжди ставати коритись, Буде мій човен по морю носитись, Минаючи пристань брехні, Нехай тривожні мої дні. Тривоги в обіймах ночей, І погляд ворожих недобрих очей, Та й хай безпритульною є моя доля, Але це воля! Приспів (2)
Припев: Лодка мой! .. Свобода! Лодка мой! .. Судьба! Лодка мой! .. Свобода! (Весь куплет - 2) Мой лодка высокая волна бросает, Ветер рвет и все ломает, Мои губы шепчут: "Не надо", в молитве поднимаю руки к небу. Я сам в облаках грозовых, Мой лодка в вихре шквалов слепых, от холода сводит руки, В небе чайки - моря вороны. Отчаяние в сердце затаившийся Точить мужество, мужество рвется, Уста пекут от соли, так оба ноют от боли. К чему плач, нытье, помилуй, Боже, дай прозрение, Лодка выведи на тихую воду и усмирит непогоду. Припев Снова сон мне этот снится, будто я бездомная чайка-птица, пошли мне тишину, о счастье вспашет, И снится ветер и море. Доля моя, моя лодка одинок, десятки глаз и сотни, Бросают меня у моря бездну, но я сильнее сегодня. Припев Я не буду навсегда становиться подчиняться, будет моя лодка по морю носиться, Минуя пристань лжи, Пусть тревожные дни мои. Тревоги в объятиях ночей, и взгляд вражеских недобрых глаз, да и пусть беспризорным моя судьба, но это воля Припев (2) Смотрите также: | |
