Ніч не спить
і знову в моїх очах
тільки кам'яне небо.
Ніч болить,
як я одна зможу бути без тебе.
Не сумуй, твої сльози мені наче в рани стікають. Вилікуй, моє втомлене серце навіки зникає. Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає! Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає! Ніч мине, і ранок залишить нас в холодній постелі. Обійме крижаний дощ серед палкої пустелі. До весни залишається час, все не так безнадійно. Я бачу сни, я залишаюсь там, я залишаюсь в них. Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає! Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!