Розтягти пляшку на кілька днів,
розміняти любов для кількох жінок,
мерзнути в передчутті холодів,
грітись кавою навпіл з вином,
пам*ятати кожне з твоїх імен,
плутатись в настроях і місяцях,
від того чим набиті мої кишені,
нам буде добре до самого кінця.
Приспів
Осінній дим в горло чіпляється спазмом
пастки вокзалів прочинено надто привітно
і ця депресія сильніша за все, що ми відчули разом,
хіба не помітно хіба не помітно?
Розтягти пляшку на кілька днів,
розтягти тебе на кілька годин,
роздягатись до самих нервів,
ковтати свій анальгін.
Я не хочу чути жодного слова,
я не хочу жодних істерик і сцен.
Ти будеш жити в мені допоки
я пам*ятаю кожне з твоїх імен.
Приспів
Осінній дим в горло чіпляється спазмом
пастки вокзалів прочинено надто привітно
і ця депресія сильніша за все, що ми відчули разом,
хіба не помітно хіба не помітно?