Лета — річка забуття. Коли душа пила з Лети воду, то забувала все, що пережила й бачила на землі. Звідси постав вислів «канути в Лету», тобто «піти в небуття, забути все і всіх».
Of summer - the river of forgetfulness. When the soul drank from Lethe water, then forget everything you saw and experienced on the ground. It appeared the phrase " sink into oblivion ", ie " go into oblivion , forget everything and everyone ."