Набагато гарніше і краще все знову забути,
Розлити всю чашу.
Набагато стрімкіше і вище,щоб знову почути,що падаєш нижче.
Розбиваючи біль на шматки,по черзі збирати,гартуючи волю.
По стрілці годинника та навпаки-перемотуєш всю свою долю.
Зупиняєш ,прекрасний момент,цілий спогад з відтінками щастя.
Я для тебе черговий експеремент,
І тому ти зі мною прощайся.
Я не буду хвилинною слабістю,ти не будеш моєю самотністю,не ділитимусь з тобою щирістю і не буду твоєю жорстокістю.
Хвиля з хвилею знову прощається,
Обіймається лише молекулами,
Моя доля вже вирішається,
А твоя вже від мене далеко.