нові міста , нові країни, подорожі, потрясіння.
і ти частина траси як на прискореннях в фільмах
вогнями різнокольоровими і світлофори невгамовні
безмовно малюють долі поки не світить червоний
і поки баки ще повні і поки шини не зношені
кожен новий будинок кидає в гості запрошення
відкриті широко двері відкриті нові обійми,
Ласкаво просимо, місця достатньо вхід вільний
і пришвартовуєш серце знову до новий пристаней
і капітан із матросами місто провідати вийшли
а час скоренько тікає секунди падають градом
вузли твердіють, пісок змиває дні за днями
і море два дна пробує скріпити назавжди
молюски й мох в атоли будують свої замки
вони не знають що в планах корабля капітана
це тимчасова зупинка й пора вже рухатися далі
Ніхто не любить прощатися, це завжди трохи страшноо, ніхто не хоче втрачати жодну рідну часточку
ніхто не хоче виймати стрілу, що стала рідною
це завжди біль і завжди новий шрам на тілі
альпіністи -розвідники вверх закидують гаки
їм покорити серця скелю сьогодні шлях і мета
і вверх царапаючись кішками вище , щоб бути блище
залишають стріли запхані ,мости і шипи
а потім стоп-червоне , загорілося знову
пора прощатися з друзями і новими знайомими
вниз летять спорядження і залишаються шрами
хтось піде тихо , а хтось стане причиною драми
просто мотузка відсиріла, і впав у забуття
а хтось з собою на пам'ять візьме від скелі шматка
і от камінчик з камінчиком вниз набираючи сили
один із одним нежданно раптом піднімуть лавину
ніч прощання минула, наступає світанок
шрами стали тепер приємним знаком у пам'яті
сонце світить на шлях цікавість кличе кругом
а десь у далині чути шум нових знайомств
new cities, new countries, travel, shock.
and you are part of the route as the acceleration in films
lights colorful lights and restless
silently draw fate until it shines red
and while the tanks are full and while the tires are not worn
every new building casts a welcome invitation
open the door widely open new arms,
Welcome, enough space free admission
and pryshvartovuyesh heart again to new marinas
and the captain of the sailors came to visit city
and a second skorenko escapes falling hail
components harden the sand washes away the days by day
and the sea bottom two tries to seal forever
molluscs and moss in the atolls build their castles
they do not know what plans the ship captain
a temporary stop and it is time to move on
No one likes to say goodbye, it's always a little Strashnoj, no one wants to lose any piece of mother
no one wants to remove the arrow, which became a mother
it is always a pain and always new scar on the body
climbers -rozvidnyky hooks up zakyduyut
pokoryty their hearts today cliff path and goal
tsarapayuchys cats and up above to be shine
left arrow zaphani, bridges and spikes
then stop red, caught fire again
it's time to say goodbye to friends and new friends
down fly gear and scars remain
someone will go quietly, while others will cause drama
vidsyrila a rope, and fell into oblivion
and some of them take the memory of a piece of rock
and from pebble stones down on gaining strength
with each nezhdanno suddenly raise avalanche
farewell night passed, comes the dawn
the scars are now a pleasant memory sign
the sun shines on the path of interest around calling
and somewhere in the distance a sound new site
