корабель твій корабель
він сьогодні прийшов так невчасно
звук води що манить до скель
і мелодії втрачених вальсів
зфантазуй намалюй збережи
не зламай не зітри не розрізуй
ця есенція зі смаком весни
ти мене так раптово відвідав
я ще тут тут ще берег й пісок
тут ще люди будують фортеці
бачиш напис із вчорашніх розмов
на підлозі в долонях і в серці?
твій маршрут є повний пригод
змінні кордони твоїх переміщень
із амбітних дощок і колод
ця корма корпус і днище
довгий шлях у просторі висот
боротьба і екстрим ураганів
напророчено тобі між зірок
і закріплено у всесвітньому храмі
наші ж істини й сила думок
в колотнечі штампів і шрамів
ми ще й досі тут де пісок
ми ще й досі віримо в марення
і фортеці звелися високі
і вітри стихають до вечора
та змиваються наші шляхи
та втрачаються наші означення
будувати фундаменти зводити дах
десь у кресленнях в цілях в конспектах
та життя постійно ламає той план
без пояснення в білих конвертах
в чому ж суть? де зневіру втопити?
і як?
як поцілити у свої кордони?
десь незримо нечутно існує маяк
в замальовках існують закони
де мелодії вітру вітрил і води
нам покажуть що варто змінити
хоч і вальс цей дзвінкий відносить у даль
хоч і замок крихкий та розбитий
ми втрачаємо щось щоб збагнути буття
і вчергове піднятися й жити
корабель мій корабель
ти сьогодні прийшов так помітно
пролистати життя
щоб побачити те що крім тебе нікому
не видно
