Чи можливо забути всі образи одразу,
Я не можу відновити всі образи зразу,
Якщо ти раптом схочеш тих "нас" відновити,
Що дуріли як діти,загубили ті миті,
Нам було дуже тепло і затишно,сумно,
Що тепер вам тепліше,а я знову в дурнях,
Так якщо затишніше тобі з ним у хмарах,
То навіщо мене ти в ті хмари гукала?
Я знаю,що шукаєш поглядом мене,так,як і я,
Не вщухли різнокольорові,близькі нам ті почуття,
Кому тепер показувати захід сонця мушу я,
Бо ви не ми,а він не я,бо я не твій,ти..не моя...
Ми багато мовчали,але все розуміли,
Не вщухали ті погляди,ми не хотіли,
Щоб скінчились ті дні,але раптом змінилось,
Все навколо сіріло,всі ті фарби розмились,
Сонце вже не чекає і без нас потопає
У полоні табу,тих,що ми визначали,
Нам не варто було стільки часу мовчати,
Зрозуміли б одразу,що прийдеться втрачати...
Я знаю,що шукаєш поглядом мене,так,як і я,
Не вщухли різнокольорові,близькі нам ті почуття,
Кому тепер показувати захід сонця мушу я,
Бо ви не ми,а він не я,бо я не твій,ти..не моя... Возможно забыть все обиды сразу,
Я не могу восстановить все образы сразу,
Если ты вдруг захочешь тех "нас" восстановить,
Что дурачились как дети, потеряли те мгновения,
Нам было очень тепло и уютно, грустно,
Что теперь вам теплее, а я снова в дураках,
Так если уютнее тебе с ним в облаках,
Зачем меня ты в те облака кричала?
Я знаю, что ищешь взглядом меня, так же, как я,
Не утихли разноцветные, близкие нам те чувства,
Кому теперь показывает закат солнца должен я,
Ибо вы не мы, а он не я, я не твой, ти..не моя ...
Мы много молчали, но все понимали,
Не утихали те взгляды, мы не хотели,
Чтобы закончились те дни, но вдруг изменилось,
Все вокруг светало, все те краски размылись,
Солнце уже не ждет и без нас утопает
В плену табу, тех, что мы определяли,
Нам не стоило столько времени молчать,
Поняли сразу, что придется терять ...
Я знаю, что ищешь взглядом меня, так же, как я,
Не утихли разноцветные, близкие нам те чувства,
Кому теперь показывает закат солнца должен я,
Ибо вы не мы, а он не я, я не твой, ти..не моя ... Смотрите также: | |
