Люди як люди,
Вони люблять гроші,
Золото, срібло, будинки, авто…
Чом же ви, чом же, добрі, хороші,
Богом створені, сієте зло?
Ходять до храмів,
Запалюють свічі,
Моляться Богу і сатані…
А скоро їм вічність загляне у віч,
День судний настане на грішній землі…
Не продавай ти свою душу,
Не розміняй на мідяки,
Не оскверни в собі людину,
Не розгуби себе, не розгуби!
Закохані в себе,
Байдужі до інших,
Сліпі до краси, що підносить у вись.
Чекають на щастя - воно ж ходить поруч.
Лиш тільки прозрій,зупинись, схаменись...