1
Я прокинувся від шороху і поскрипувань дерев,
Навколо була темрява,ліс і без перерв
Доносилися голоси,точніше інтонації
Не знаю правда це,чи мої галюцінації..
Не пам"ятав,чому я тут лежав непритомним
Дотиком включив ліхтар в телефоні,
Посвітив навколо і побачив справа від мене
Зошит сірого кольору і надпис "Щоденник".
Я відкрив і почав читати дивні рядки,
Були химерні малюнки і ніби мокрі сліди.
Це історія життя простої дівчини,
Та після слів написаних,складності стають простішими.
Не було там ні імені,ні вказаного віку,
Слова рвали папір,як рветься душа від крику.
І не було там сміху,лише сльози і плач,
Гори минулих поразок і нестерпних невдач.
Приспів:
Без душі,без лиця і без імені,
Її сердце живе там,де тіні всі.
Де загублені душі скалічені,
Не знаходять притулку у вічності.
Постаті зникли у темряві,
Вони ані мертві,ані живі.
Розгорілось життя,наче вогнище,
Розійдися пітьма,хочу жити ще...
2
Все починалось зі слів:"За що мені така кара?!
Чому моє життя схоже на чужі кошмари?
Я так стараюсь бути сильною,Чому я досі тут?"
Прочерки і крапки,інтригований етюд.
Коли їй було вісім-їх покинув тато,
В однокімнатній квартирі,на мамину зарплату.
Ледве вистачало ,щоби не вмерти голодною смертю,
Це існування в Україні,будемо відверті.
Терпіла насміхання вчителів і однолітків:
"Ти невдаха!Сирота!Куда втікаєш?Звідки?"
Ковтала сльози,терпіла,прибігала додому,
А там ридала,ревіла,два роки потому.
У мами появився другий,це як "легальний"вітчим,
Вона дізналась про жорстокість,ну а це навічно.
Невдовзі мама захворіла і мами не стало,
Коли читав я ці слова-душу вивертало!
Приспів: ...
3
Я продовжував читати, і так розділ за розділом,
Серце ранила слова,як пекучим пострілом.
Вона втекла із дому,від бидла і п"яних компаній,
Це,як втекти від алігатора в зуби піраній!
Де ночі на вокзалі,знущання перехожих,
Благання милостині біля домівок Божих.
Недоїдання,постійні болі,повсякденне,
Бажання закінчити давно початий щоденник.
Але її ніколи не сприймало людство,
Назва останнього розділу-"Моє самогубство".
Я здригнувся!Пуста сторінка..Її фото..
І сліди від пальців..плями від болота..
Я придивився на фото і підвівся на ноги,
Її очі від болю просили допомоги.
Раптом я злякався,до плеча доторкнулась рука,
Я різко обернувся...це стояла Вона...
Приспів: ... (2 рази)
1
I woke up to the rustling and creaking of trees,
There was darkness all around, forest and without breaks
Voices, or rather intonations, were heard
I don't know if this is true or my hallucinations ..
I didn't remember why I was lying unconscious here
Touch turned on the flashlight in the phone,
Lighted around and saw to my right
Gray notebook and the inscription "Diary".
I opened it and started reading strange lines,
There were bizarre drawings and like wet marks.
This is the life story of a simple girl,
But after the words are written, the difficulties become simpler.
There was no name or age,
The words tore the paper as the soul was torn by the scream.
And there was no laughter, only tears and cries,
Mountains of past defeats and unbearable failures.
Refrain:
Without a soul, without a face and without a name,
Her heart lives where the shadows are all.
Where lost souls are crippled,
They do not find refuge in eternity.
The figures disappeared into the darkness,
They are neither dead nor alive.
Life burned like a hearth,
Disperse the darkness, I want to live more ...
2
It all started with the words: "Why am I so punished ?!
Why is my life like someone else's nightmare?
I try so hard to be strong. Why am I still here? "
Dashes and dots, intrigued sketch.
When she was eight, her father left,
In a one-room apartment, on my mother's salary.
It was barely enough not to starve to death,
This is existence in Ukraine, let's be honest.
Suffered ridicule from teachers and peers:
"You're a loser! An orphan! Where are you running to? From where?"
Swallowed tears, endured, ran home,
And there she cried, roared, two years later.
My mother had a second, it's like a "legal" stepfather,
She learned about cruelty, and it's forever.
Soon my mother fell ill and my mother died,
When I read these words, my soul was turned upside down!
Chorus: ...
3
I kept reading, and so chapter by chapter,
The words hurt my heart like a burning shot.
She ran away from home, from cattle and drunken companies,
It's like running away from an alligator in the teeth of a piranha!
Where nights at the station, bullying passers-by,
Praying for alms near the homes of God.
Malnutrition, constant pain, daily,
The desire to finish a long-begun diary.
But it has never been perceived by humanity,
The title of the last section is "My Suicide".
I shuddered! Blank page..Her photos ..
And fingerprints..spots from the swamp ..
I looked at the photo and got to my feet,
Her eyes begged for help.
Suddenly I was scared, a hand touched my shoulder,
I turned sharply ... it was She ...
Chorus: ... (2 times) Смотрите также: | |
