я,я,я,я,я
Так втомився від цих відносин божевільних
Знаю
Тобі я докучаю
Я втрачаю, я втрачаю тебе
Позітхаю, вберусь у найгарніше
Ні сльозинки тобі я не залишу
Відпускаю, відпускаю тебе
я,я,я,я,я
Так втомилась від цих відносин божевільних
Знаю
Тобі я докучаю
Я втрачаю, я втрачаю тебе
Позітхаю, вберусь у найгарніше
Ні сльозинки тобі я не залишу
Відпускаю, відпускаю тебе
я,я,я,я,я
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав – нема мелодій.
"Осінній день..." (Ліна Костенко) я, я, я, я, я
Так устал от этих отношений сумасшедших
знаю
Тебе я досаждают
Я теряю, я теряю тебя
Повздыхают, вберусь в красивое
Ни слезинки тебе я не оставлю
Отпускаю, отпускаю тебя
я, я, я, я, я
Так устала от этих отношений сумасшедших
знаю
Тебе я досаждают
Я теряю, я теряю тебя
Повздыхают, вберусь в красивое
Ни слезинки тебе я не оставлю
Отпускаю, отпускаю тебя
я, я, я, я, я
Осенний день, осенний день, осенний!
В синий день, в синий день, в синий!
Осанна осени, в печаль! Осанна.
Неужели это осень, осень, о! - та же.
Последние астры навзничь залились болью.
Ген, ковер, сотканный из птиц, летит над полем.
Багдадский вор лето украл, багдадский вор.
И плачет конек среди трав - нет мелодий.
"Осенний день ..." (Лина Костенко) Смотрите также: | |
