Де любов моя, де мій спокій?
Де ота єдина, промінь мій?
Десь там у душі такій самотній,
Образ щастя мого моїх мрій.
Чистою сльозою,шепотом крізь хмари
Ти поклич її і може з часом
Крізь віки і дні і темні чари,
Вона прийде і стане моїм щастям.
На краю світу вітер віє
На зриві неба він летить,
А моє серце знову мріє
Та біль розлуки не простить.
Прощальний погляд стисне душу
І подих зникне, світло згасне
Відчути знов, у серці мушу
І спогад лиш марево нещасне.
На краю світу вітер віє
На зриві неба він летить,
А моє серце знову мріє
Та біль розлуки не простить.