Знову безглузді балачки.
Заходьте, може хто не чув.
Навколо висохші річки,
Човни, що міцно встряли в мул
навік. Злочинець і суддя
один й той самий чоловік,
що вчить всіх нас, як шанувати дім,
мовчки лишивши все без змін.
Здається світ тріщить по швах.
Із тріщин витікає час.
Доки нас годують обіцянками й сміттям - тут все гаразд, ловіть.
Як вам тепер на смак найсолодший гріх.
Той самий чоловік вчить всіх нас, як цінувати мир,
замість кордону малюючи пунктир.
Комусь вдихати ввесь цей пил.
Тягнути човен із мілі.
Комусь тримати небосхил,
щоб нам стояти на землі.
Хто мріяв захопити світ -
давно поліг в своїй війні.
Чому ж ми досі йдем лише туди,
де бали й кораблі у повній темряві?
Again, meaningless chatter.
Please, can someone heard.
Around vysohshi river
Boats that vstryaly firmly in the mud
for ever. The offender and the judge
one and the same man
that teaches all of us how to respect the house
silently leaving everything unchanged.
It seems the world is bursting at the seams.
With a crack arises.
While we are fed with promises and waste - are all right catch.
As you now sweetest taste of sin.
The same man teaches all of us how to value peace,
instead of drawing a dotted border.
Some people inhale all this dust.
Pull the boat with the moth.
Some people hold the sky,
that we stand on the ground.
He wanted to take over the world -
long ago fell in its war.
Why do we still go just there,
where balls and ships in the dark?
