Згадую твої зелені очі
Світять вони, як зоря серед ночі
Душу і тіло мені зігрівають
Та ніколи мене не лишають
Згадую твою пісню ранкову
Яку ти співала так гарно, казково
Яку я в собі навік заховаю
Як далі так жити я досі не знаю
Згадую твою посмішку, люба
Від неї ставало світліше довкола
Життя я віддав би, побачити знову
Ту посмішку милу, ту посмішку любу
Згадаю твої теплі слова
Ми були наче справжня сім'я
Серце моє це все розриває
Адже тепер тебе зі мною немає
Але так буває на світі
Втрачаєш кохану людину
Не знаєш куди себе діти
Смуток, розчарування
Він забрав її
Забрав просто так
Живеш лише спогадами
Не знаєш що далі робити
Нема тебе на цьому світі
Ти була для мене єдина
Що далі робити
Як мені без тебе жити
Пам'ятаю твої очі зелені
Пісню ранкову
Посмішку милу
Твої слова я навік закарбую
У серці своєму, у серці своєму