Коли стоїш на краю безодні
І дивишся в її чорну пащу
Ти розумієш, що сьогодні
Ти не повернешся нізащо
Розчинися в повітрі
Пройдуть всі образи
І з подихом вітру
Вступи в безодню одразу
Немає сенсу обертатись
І оглядатися в минуле
Лише потрібно постаратись
Щоб тебе ще не забули
Розчинися в повітрі
Пройдуть всі образи
І з подихом вітру
Вступи в безодню одразу
Якщо про тебе пам'ять зникне
Не буде більш кому згадати
Ніхто до цього ще не звикнув
А хто захоче пропадати?