ERA
era primavera
tres días sola sin dormir
por dentro o por fuera
me daba igual por dónde ir
me siento tan ausente
todo indica el final
pensando en lo siguiente
si sí,si no
y me da igual
si quiero
tan sólo,tan sólo quiero
quiero,como no
tocar tu pelo negro
oír tu ronca voz
comerme el mundo entero
quero,como no
¿qué pasa,primavera?
¿por qué me das de todo menos
de lo que más quero?
era primavera
el día siete,domingo
un día como cualquiera
de esos cuando no no no
¿qué pasa por mi mente?
y yo presiento el final
cantando de lo siguiente
que sí,que no
que me da igual
que sepas que sólo
tan sólo quiero
quiero,como no
tocar tu pelo negro
oír tu ronca voz
comerme el mundo entero
quiero,como no
¿qué pasa,primavera?
¿por qué me das de todo menos
de lo que más quero?
mal camino
sin destino
sólo quiero
deshacerme en tu mirada
ERA
то було навесні
три дні сама,без сну
всередину чи назовні
мені було все одно,куди йти
я почуваю себе такою відсутньою
все вказує на кінець
в роздумах про це все
чи так,чи ні
і насправді мені вже байдуже
бо все,чого я зараз хочу,це
хочу тут і вже!
торкатися твого чорного волосся
чути твій хриплий голос
хочу тут і вже
хочу тут і вже!
ке паса,весно?
чому ти даєш мені все,
крім того,що я найбільше хочу
то було навесні
сьоме число,неділя
день,як день
з таких днів в які........
що ж таке відбувається в моїй голові?
я передчуваю кінець
співаючи про це все
чи так,чи ні
і насправді мені вже байдуже
бо все,чого я зараз хочу,це
хочу тут і вже!
торкатися твого чорного волосся
чути твій хриплий голос
хочу тут і вже
хочу тут і вже!
ке паса,весно?
чому ти даєш мені все,
крім того,чого я найбільше хочу
поганий шлях,
коли немає пункту призначення
а я,я просто хочу розчинитися в твоєму погляді