Мені так тяжко, ніби я помираю
Розриває серце постійна пустота
Що робиться зімною я не знаю,
На Що надіятися можу я.
Мій світ, ніби потрощена планета
І не можливо уламків віднайти
Моє життя блукаюча комета
Яка шукає свої загублені зірки
Але ти там розділові знаки постав!!!
Скільки це триватиме - не уявляю,
Все що було дозволено стало враз неможливим
Ріж моє лице, щоб я ніколи не сміявся
Їж мою плоть, щоб я нікому не дістався!
Я знищений, я лиш існую
Змінив вічність зірок на оманливий блиск,
Тих зірок, яких вже не існує
Моє серце не б’ється і падає тиск!
Змінив вічність зірок на оманливий блиск,
Тих зірок, яких вже не існує
Моє серце не б’ється і падає тиск!
.............Сміюсь над собою.
Сміх застрягає в горлі, пропадає...подія зникає.
Уже майже забув про те,що було раніше.
Забувається все!
Твоє тіло зостаріє, ослабне,а потім помре....