Добровільні в’язні плоті оков
Б’ють чолом поклони в тисячі вікон
Бачать утопію пластмаси пласт
Паралізований строй імпотенція мас
Репродуктивні як мухи стать
На всіх одне око і одна печать
Всесвітня ікона обличчям в труну
Всесвітня стабільність розіп’яла весну
Божевільні пальці хаотичних рук
Свіженькі бугри ліки від недуг
Рвані душі-кеди втоплене весло
Ніжками втоптали небо у гівно
Слово як поступок скрежет по зубам
Надломило совість покривило стан
Обсмоктали кісточки зняли плінтуса
Да в труси сховали гол воротаря
Розложився мозок за декілька днів
Лишилась гра в кості старійшин вершин
Задзвеніли дзвоники і сповзла сльоза
А навколо поле і густі ліса
Подавились яблучком поперхнулись сном
Емпірей
Ой люлі люлі засинай
Ой люлі люлі засинай
Спи Спи Спи Спи
Встати – Спати
Встати – Спати
Встати – Спати
Встати – Спати
Тромбами бомбами жилами й клітинами
Нервами кров’ю проросте земля
Хатинку із м’яса деревом оділи
Каменем накрили колика поставили
Ось і все
Ось і все
До самих ніг впало те що мало летіть
До самих ніг впало те що мало про зріть
Саторі настало коли лопнув пузир
В землю обгорнуло хробаками як як як як як як як як як як як як
Що тепер з того коли крізь або над
Що тепер з того що смердить диво-сад
Що скаже пхо коли лопне пузир
Що скажеш ти коли вийдеш із стін
Емпіруй
Холодний лід і омут в кайф і омут в кайф
Як грязний бінт екран капкан і щось іще
І щось іще
І щось іще
І щось іще
І щось іще