Що ти дивишся в вікно?
Що ти хочеш там побачить?
Бо усім вже все одно,
Що для тебе все це значить.
Осінь йде своїм шляхом.
Осінь дивиться під ноги.
Заховавшись під столом,
Ти благаєш допомоги.
Але все це не мине.
І не змиється дощами.
Я не кликаю тебе.
Я одна. Я вже не з вами.
Це не мої слова.
І не мої думки.
Замість землі вода.
Не можеш йти - пливи.
Що ти дивишся на двері?
В них ніхто вже не зайде.
Розбивається о скелі
Твоє прокляте кохання.
Осінь йшла своїм шляхом
І дивилася під ноги.
Заховавшись під столом,
Скиглиш, просиш допомоги.
Але все це не мине.
І не змиється сльозами.
Ти не кликаєшь мене.
Я далеко. Я не з вами.